Перевдягання «кепок» чи реальний вплив: молодіжна спільнота розійшлася в оцінках нової Палати при Офісі Президента

Президент України Володимир Зеленський підписав указ №446/2026, яким створив Палату регіональних молодіжних Конгресів у складі Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України. За офіційною заявою Офісу Президента, цей крок має посилити роль нового покоління у розвитку місцевого самоврядування, регіональної політики та державотворення. Проте у середовищі громадських активістів та представників чинних молодіжних рад рішення викликало хвилю занепокоєння та жорстких професійних дискусій. Експерти вказують на ризики побудови контрольованої «згори» вертикалі, інституційного дублювання та розпорошення дефіцитних людських ресурсів під час війни. Про те, як нова ініціатива ОП розколола думки молодіжного сектору та чи стане вона реальним інструментом адвокації, розбиралося наше видання.

Позиція влади: фундамент для нової європейської України

В Офісі Президента створення нової Палати називають стратегічним і довгоочікуваним рішенням. Заступник керівника ОП та голова Палати регіонів Конгресу місцевих та регіональних влад Віктор Микита заявив, що цей крок кардинально змінює архітектуру залучення молоді до процесів управління.

"Сьогодні важливий день і важливі рішення, які визначають нову роль та підкреслюють фундаментальне значення молоді в розвитку української держави, місцевого самоврядування й майбутнього нової європейської України", – наголосив Микита.

Очікується, що Палата дозволить представникам громад працювати пліч-о-пліч із керівниками територій та доносити локальні проблеми безпосередньо до найвищих кабінетів країни.

Професійне «АЛЕ»: ризик «ручних» структур та бюрократизації

Попри красиву презентацію, лідери молодіжного сектору та проектні менеджери б’ють на сполох. Головний маркер тривоги — механізм формування нового органу. Відповідно до оприлюднених даних, делегати від громад мають бути «затверджені відповідними виконкомами».

У молодіжній спільноті наголошують: дієві молодіжні ради завжди будуються знизу вгору — через прозорі конкурси, рейтингові голосування ГО та відкритий відбір. Погодження кандидатур чиновниками «згори» створює пряму загрозу появи лояльних, керованих та зручних для влади структур, які замість підсвічування реальних криз у громадах займатимуться створенням відретушованої картинки.

Крім того, фахівці вказують на проблему інституційного дублювання. В Україні вже функціонує розгалужена та легітимна мережа консультативно-дорадчих органів: локальні молодіжні ради в громадах, Обласні молодіжні ради (ОМР), а також ради при ключових міністерствах. Навіщо створювати паралельну вертикаль замість того, щоб просто включити голів ОМР чи представників Всеукраїнської асоціації молодіжних рад до чинного складу Конгресу — питання залишається відкритим. Активісти також зазначають, що через дефіцит кадрів під час війни в нові конгреси підуть ті самі лідери, які й так перевантажені. Це змусить їх просто «перевдягати кепки», множити бюрократичні звіти та неефективно витрачати час на подвійну кількість засідань.

Пошук компромісу: демократичний вихід є?

Водночас у молодіжному середовищі є й поміркованіші погляди. Частина активістів вважає: якщо Конгрес місцевих та регіональних влад існує як потужний центр впливу, молодь зобов'язана мати там своє представництво. Головне завдання зараз — перехопити ініціативу в чиновників на місцях і не дозволити перетворити орган на декорацію.

Зокрема, представники Молодіжної ради при Полтавській обласній раді вже заявили, що готують для громад спеціальні детальні рекомендації. Мета цього документа — допомогти регіонам делегувати своїх представників до нової Палати демократичним шляхом, із реальним залученням молодіжного активу та місцевих рад, а не через кулуарні рішення виконкомів. Свої напрацювання полтавці обіцяють оприлюднити найближчим часом.

Чи зможе Палата регіональних молодіжних Конгресів стати справжнім соціальним ліфтом та змусити владу рахуватися з думкою молоді на місцях — залежить виключно від прозорості відбору та принциповості самих учасників. Наразі ж межа між реальним інструментом впливу та черговою «вивіскою для міжнародних звітів» залишається дуже тонкою.

Джерело: Офіційне представництво Президента України, публічні обговорення у Facebook