Податок на фріланс та продажі через інтернет: Рада ухвалила євроінтеграційний закон про цифрові платформи (Кому готувати 5%, а хто проскочить?)
Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому доопрацьований законопроєкт №15111-д, який кардинально змінює правила гри для всіх, хто заробляє в інтернеті. Документ впроваджує міжнародний автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через великі цифрові платформи, та встановлює спеціальні правила їх оподаткування. Рішення підтримав 241 народний депутат.
За словами першого заступника голови податкового комітету ВР Ярослава Железняка, ця законодавча ініціатива є частиною офіційних домовленостей із МВФ задля детінізації економіки та імплементацією європейських стандартів (аналог директиви DAC7). Попри те, що закон зачіпає інтереси сотень тисяч дрібних підприємців та самозайнятих громадян, документ вийшов компромісним і отримав схвалення провідних бізнес-асоціацій України.
Як працюватиме нова система: ключові цифри та ліміти
Головна суть реформи полягає в тому, що цифрові платформи — від служб таксі та сервісів оренди житла до маркетплейсів і фріланс-бірж (як українських, так і міжнародних) — стають офіційними податковими агентами. Вони будуть зобов'язані автоматично фіксувати доходи своїх користувачів та передавати ці дані до Державної податкової служби.
Проте закон пропонує досить лояльні умови для легалізації «інтернет-підробітків»:
Пільгова ставка 5% (+ військовий збір): Замість стандартного та обтяжливого податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), який становить 18%, для заробітків через цифрові платформи вводиться знижена базова ставка.
Неоподатковуваний ліміт у 2000 євро: Якщо сумарний дохід продавця чи надавача послуг на платформі не перевищує еквівалент 2000 євро на рік (за офіційним курсом НБУ), такі доходи взагалі звільняються від будь-якого оподаткування. Це виводить з-під удару людей, які просто розпродають власні вживані речі або мають мінімальне хобі.
Кого зачеплять зміни?
Нові правила безпосередньо вплинуть на цифрову діяльність молоді та самозайнятих громадян у таких секторах:
Торгівля (E-commerce): Продавці на OLX, Prom, Шафа, а також українські майстри на міжнародних майданчиках на кшталт Etsy та eBay.
Пасажирські та логістичні послуги: Водії Bolt, Uber, Uklon та кур'єри служб доставки (Glovo тощо).
Оренда нерухомості: Власники квартир, які здають житло подобово через Airbnb або Booking.
Фріланс: Спеціалісти, які отримують готівкові чи цифрові замовлення через профільні біржі послуг (дизайнери, копірайтери, програмісти).
Коли чекати перших податкових звітів?
Панікувати та видаляти акаунти прямо зараз не варто. Закон містить перехідний період для технічного налаштування систем. Офіційно прописані норми мають набути чинності з 1 січня 2027 року.
Проте, як наголошує Ярослав Железняк, реальні терміни запуску змістяться ще далі через складні бюрократичні процедури:
«По строкам вступу в дію… там передбачено не раніше січня 2027, але, обʼєктивно, поки будуть підписані всі меморандуми і запущена система обміну, то це ближче до 2028-го року тільки почне працювати».
Кінець епохи тотальної цифрової тіні
Ера, коли можна було роками мати багатотисячні неофіційні обороти на картках через інтернет-торгівлю чи фріланс і залишатися «невидимим» для держави, добігає кінця.
Держава обрала правильну стратегію: замість тотальних штрафів та блокувань карт, людям запропонували цивілізовані 5%, які автоматично стягуватимуться платформою без потреби бігати по податкових інспекціях та заповнювати стоси паперових декларацій. Встановлення ліміту у 2000 євро захистить студентів та пенсіонерів, які займаються дрібним продажем. Головний виклик для уряду зараз — технічно та без збоїв інтегрувати українську ДПС до європейських баз даних, аби з 2028 року система працювала прозоро та без корупційних ризиків.
Джерело: за матеріалами офіційного каналу народного депутата Ярослава Железняка та сайту Верховної ради України
Коментарі