Іспит на витривалість, а не на знання: Омбудсман Лубінець жорстко розкритикував НМТ та «пораду» МОН іти в коледжі

Національний мультипредметний тест (НМТ), який із 2022 року став воєнною альтернативою класичному ЗНО, перетворився на інструмент жорсткого психологічного тиску на випускників. Про це офіційно заявив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. Оцінюючи перебіг цьогорічної екзаменаційної сесії червень 2026 року, омбудсман піддав нищівній критиці структуру тестування та вжив жорстку метафору, назвавши НМТ «перевіркою на нервовий зрив» та «тестом без гарантій». Окреме обурення правозахисника викликала нещодавня публічна позиція Міністерства освіти і науки України (МОН), яке замість виправлення технічних помилок запропонувало стресонестійким підліткам просто відмовитися від вищої освіти.

Чотири кола психологічного пекла та технічний колапс

Головна претензія Дмитра Лубінця полягає в архітектурі самого тесту, яка змушує випускників шкіл демонструвати аномальні показники концентрації. Абітурієнти змушені складати чотири предмети підряд (три обов’язкові та один на вибір) в один і той самий день, з короткими перервами.

«Чотири предмети підряд. Чотири різні логіки мислення. Чотири перемикання, які дорослий мозок не завжди витримує без перевантаження — а ми очікуємо цього від підлітків, які щойно закінчили школу. В результаті такий формат вимірює не знання, а стійкість до виснаження», — наголошує омбудсман.

Окрім колосального психоемоційного навантаження, випускники масово стикаються з технічною недосконалістю системи тестування безпосередньо в екзаменаційних центрах. Зафіксовано численні скарги на регулярне зависання екзаменаційного софту, несправність комп'ютерних мишок та клавіатур, а також некоректне відображення умов завдань і графіків на моніторах. Усе це відбувається в умовах постійних повітряних тривог, що переривають процес і змушують підлітків годинами сидіти в укриттях, а потім повертатися до незавершених тестів.

Полеміка з міністром: сегрегація замість реформи?

Найгострішим моментом заяви Лубінця став його прямий публічний випад у бік очільника МОН Оксена Лісового. Раніше міністр освіти зазначив, що учням, які відчувають надмірний стрес через формат НМТ або не впевнені у власній готовності до такого навантаження, варто розглядати альтернативний шлях — здобуття професійної (профтехічної) чи фахової передвищої освіти.

Омбудсман вважає таку риторику профільного міністерства неприпустимою та дискримінаційною:

«Виникає логічне питання: це про реформу чи про відмову від складності? Бо виходить парадокс: замість того щоб вдосконалювати систему оцінювання, пропонується простіше рішення — якщо не витримуєш НМТ, обирай інший шлях освіти».

Держава не має права ламати підлітків

Порада від керівництва МОН «йти в ПТУ, якщо стресуєш» виглядає як цинічна розписка у власній неспроможності побудувати інклюзивну та людяну систему оцінювання.

Держава, яка перебуває у стані війни, мала б боротися за кожного інтелектуального підлітка, створюючи умови для його вступу в українські ВНЗ, а не виштовхувати молодь за кордон чи штучно занижувати їхні освітні планки через стрес-тести. МОН зобов'язане почути критику правозахисників: розділити тестування на два дні, забезпечити екзаменаційні класи справною технікою та перестати вимірювати рівень знань з математики чи історії за критерієм того, у кого першого здадуть нерви.

Джерело: заяви Уповноваженого ВР з прав людини Дмитра Лубінця