У кабінетах влади часто люблять повторювати фразу: «Молодь — наше майбутнє». Проте поки чиновники пишуть чергові стратегії для галочки, це саме «майбутнє» купує квиток в один бік до обласного центру або за кордон. Чому малі громади стрімко втрачають свій головний ресурс і як перетворити провінцію на місце, де хочеться жити, розвиватися і створювати сім'ї? Давайте чесно подивимося на проблему зсередини. Три головні причини, чому валізи вже пакують Коли соціологи запитують,

Коли ти тільки приходиш у громадський сектор чи стаєш членом молодіжної ради, твої очі палають. Тобі здається, що ти здатний перевернути гори, самотужки змінити ставлення мера до молоді за два дні й залучити мільйонні гранти для своєї громади. Ти працюєш ночами, пишеш проєкти на вихідних, волонтериш 24/7 без жодної копійки зарплати й щиро віриш, що відпочинок — це для слабаків. А потім, десь за пів року, вогонь різко згасає. Залишається лише попіл, хронічна втома, відчуття бе

Якщо ви приїдете на будь-який всеукраїнський молодіжний форум, тренінг із написання грантів чи локальну толоку, то помітите очевидний факт: близько 70% присутніх у залі — це дівчата. Вони пишуть проєкти, організовують волонтерські штаби, курують комунікації та тягнуть на собі всю операційну рутину. Але варто поглянути на президію, списки голів громад чи керівний склад більшості міських рад — і пропорція дзеркально змінюється. Там міцно тримається чоловічий клуб. Чому на рівні